Понад чотири десятиліття одна жінка дотримується інтенсивного режиму фітнесу, який включає біг на 72 кілометри на тиждень, силові тренування та вивчення різних видів спорту, таких як гімнастика та плавання у відкритій воді. Її історія не про досягнення найвищої продуктивності, а про постійний рух, адаптацію та те, як відданість навчанню протягом усього життя підтримує її тіло та розум у найкращій формі.

Від активності дитинства до захоплення на все життя

Її відданість почалася в дитинстві, сформована активним вихованням і частими переїздами через військову службу її батька. Командні види спорту з братами та сестрами забезпечували постійну фізичну активність, розвиваючи глибокий зв’язок між рухом і благополуччям. Пізніше, спостерігаючи за дисциплінованим сусідом, який щодня бігав, вона відчула натхнення зайнятися бігом на витривалість, що призвело до її любові до спорту на все життя.

Еволюція режиму

Запорука довголіття, на її думку, не в суворому дотриманні розпорядку, а в постійній адаптації. Після 26 років викладання аеробіки виснаження у віці 20 років спонукало її шукати нових викликів, і зрештою вона відкрила свою пристрасть до гімнастики у віці 50 років. Це демонструє важливий момент: нудьга є ворогом послідовності. Впровадження новинки робить фітнес стійким, будь то гімнастика, силові тренування або вивчення незвичних дисциплін.

Надайте пріоритет відновленню та реалістичним цілям

У свої 62 роки вона все ще пробігає 72 кілометри на тиждень, прокидаючись о 4 ранку, щоб пробігти один або два рази. Ця ранкова процедура також служить медитацією, що дозволяє їй зосередитися перед початком дня. Важливо зазначити, що її підхід полягає не в досягненні межі можливостей, а в збалансованому крос-тренуванні. Вона пояснює це відсутністю серйозних травм, незважаючи на десятиліття інтенсивної діяльності.

Роль силових тренувань і мобільності

Силові тренування є обов’язковими, але її метод є гнучким і адаптується до рівня енергії в певний день. Вона віддає перевагу вправам із власною вагою — підтягуванням, стійкам на руках, розтягуванню м’язів — для розвитку функціональної сили. Вона також наголошує на нижній рухливості тіла за допомогою присідань, випадів і розтяжок у випадах, що є життєво важливим для запобігання травмам.

Встановлення досяжних цілей

Останній елемент – реалістична постановка цілей. Вона не женеться за недосяжними ідеалами, а ставить високі, але досяжні цілі. Наприклад, навчання виконувати стійку на руках після багатьох років практики демонструє, що прогрес, яким би повільним він не був, підтримує мотивацію. Зараз вона готується до марафону, ставлячи на перше місце розваги та запобігання травмам.

«Фітнес не має віку», — підсумовує вона. Секрет полягає не в максимальній продуктивності чи надзвичайній дисципліні, а в постійному дослідженні та адаптації до того, що вам подобається.